Харківська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів № 56

 

СМИТ
 
СМИТ
 
С
 
СМ
 
СМИТ
 
ЮНИСЕФ
 
SP
 
SP
 
 


Методичне об’єднання початкових класів


 

Тема:«Впровадження у навчально-виховний процес новітніх комунікативних технологій як засобу створення умов для розвитку та самореалізації особистості учня»

 
Початкова школа в 2012-2013 
 Методи навчання в початкових класах
Сценарії свят у початковій школі
Уроки початкової школи
Дай руку, першокласнику!
 

ДЕРЖАВНИЙ СТАНДАРТ ПОЧАТКОВОЇ ЗАГАЛЬНОЇ ОСВІТИ

 
 
 
 

Структура і методика інтерактивного уроку в початковій школі.

 

Структура інтерактивного уроку відрізняється від загальновідомо! структури комбінованого уроку. Його етапи:

I. Мотивація.

II. Оголошення, представлення теми та очікуваних навчальних результатів.

ІІІ. Надання необхідної інформації.

IV. Інтерактивна вправа (центральна частина заняття).

V. Підбиття підсумків (рефлексія), оцінювання результатів уроку.

Розглянемо детально кожен з них.

 

МОТИВАЦІЯ

Мета етапу--сфокусувати увагу учнів на проблемі й викликати інтерес до обговорюваної теми. Без виникнення мотивів учіння й мотивації навчальної діяльності не може бути ефективного пізнання. Тому на цьому етапі можуть бути використані такі прийоми:

-  коротка розповідь;

- бесіда;

- демонстрування наочності;                  

-  нескладні інтерактивні технології («Мозковий штурм», «Мікрофон», «Криголам» тощо).

Як правило, матеріал, озвучений учнями під час мотивації, наприкінці підсумовується і стає «міс­точком» для представлення теми уроку. Цей еле­мент уроку має займати не більше ніж 5 % часу за­няття.

Пропоную розглянути детальніше інтерактивну технологію «Незакінчене речення».

 

Урок природознавства, 3-й клас.

Тема. Охорона природи. Чисте довкілля.

Дітям пропонується підготовлена вчителем сто­рінка «Мої думки».

Завдання: закінчити речення одним із варіантів відповіді.

1.  На мою думку, проблеми охорони природи ви­никли тому, що (зростає чисельність населення, люд­ство споживає занадто багато природних ресурсів, Зем­ля надто мала, можливості природи обмежені).

2. На мою думку, основними чинниками недбало­го ставлення до природи є (розвиток науки і виробництва, втручання в глибини Землі, порушення екологічної рівноваги, забруднення космічного простору).

3.  На мою думку, виробництво весь час потрібно (обмежувати, нарощувати, удосконалювати).

4.  На мою думку, глобальні екологічні проблеми мене (не стосуються, безпосередньо стосуються, зале­жать від моїх дій).

5.  ...

Наступна інтерактивна технологія — «Опрацювання матеріалів газет та журналів».

 

Урок української мови, 3-й клас.

Тема. Стилі мовлення.

На партах журнал «Пізнайко», будь-яка газета по­слуг та оголошень, дитяча енциклопедія.

Завдання: ознайомитися з виділеними вчителем текстами.

Запитання вчителя:

- Як ви вважаєте, що нового ми дізнаємося про текст?

Можливі відповіді дітей:

- Одиниця мовлення у всіх виданнях — текст.

- В одних текстах застосовуються художні засо­би, в інших — ні.

- Мова текстів буває різною. Мотиваційний висновок:

- Отже, сьогодні ми будемо працювати над сти­лями мовлення.

На етапі мотивації навчальної діяльності можливо використовувати й таку технологію, як «Мозко­вий штурм».

 

Урок математики, 4-й клас.

Тема. Площа прямокутника.

Запитання вчителя:

-  Ще доба зняти, на вашу думку, щоб знайти площу прямокутника?

На дошці записуються всі ідеї дітей. Жодна з них не відкидається, не критикується вже записана, до­зволяється розвивати попередні ідеї.

Можливі відповіді дітей:

- Щоб знайти площу прямокутника, досить знань про периметр.

- Необхідно знати довжину всіх сторін.

- Необхідно знати довжину двох сторін.

- Необхідно знати перетворення іменованих чисел.

- Необхідно знати таблицю мір довжини.

 

ОГОЛОШЕННЯ, ПРЕДСТАВЛЕННЯ ТЕМИ

Другий етап інтерактивного уроку — оголошення, представлення теми та очікуваних навчальних резуль­татів. Мета вчителя — забезпечити розуміння учнями змісту їхньої діяльності, тобто того, що вони повинні досягти на уроці і чого від них чекає вчитель.

Формулювання очікуваних результатів уроку — це принциповий момент інтерактивного навчання, бо не усвідомивши цього, учень може сприйняти навчаль­ний процес як ігрову форму діяльності, не пов'язану з навчальним предметом.

Формулювання результатів має відповідати таким вимогам:

-  висвітлювати результати діяльності на уроці учнів, а не вчителя («після цього уроку я зможу...»);

- чітко відображати рівень навчальних досягнень, який очікується після уроку;

- чітко вказувати на способи «вимірювання» ре­зультатів;

- учитель має говорити коротко, ясно й абсолют­но зрозуміло для учнів.

Правильно сформульовані, а потім досягнуті ре­зультати — це гарантія успіху. Оптимальною є ситуа­ція, коли учень розуміє не тільки те, чого він досяг, а й те, чого він має досягти на наступному уроці, чого він взагалі хоче від цього предмета для свого життя. Тому в цій частині інтерактивного уроку вчитель має:

- назвати тему уроку або попросити когось із учнів назвати її;

- якщо назва теми містить нові слова або проблем­ні питання, слід звернути на це увагу учнів;

-  попросити когось із учнів оголосити очікувані результати;

- нагадати, що в кінці уроку він перевірятиме, чи досягли вони цих результатів.

Цей елемент уроку займає не більше ніж 5 % часу.

 

Урок основ безпеки життя, 3-й клас.

Тема. Вступний урок до курсу.

Очікувані результати уроку. Після цього уроку учні зможуть:

-  пояснювати, що таке правила і яку роль вони відіграють у житті людей;

-  набути навичок роботи в малих групах;

-  визначити своє ставлення до ролі правил у житті.

 

Урок української мови, 4-й клас.

Тема. Відмінювання іменників жіночого роду однини.

Заохочення учнів до роботи:

— Сформулювати мету сьогоднішнього уроку може кожен з вас, адже подібне формулювання ми мали на попередньому уроці. Скориставшись фразою «Цей урок навчить мене...», висловіть мету заняття.

 

 

НАДАННЯ НЕОБХІДНОЇ ІНФОРМАЦІЇ

Мета етапу — дати учням достатньо інформації для того, щоб на її основі виконувати практичні завдання, але за мінімально короткий час. Це може бути міні-лекція, читання роздаткового матеріалу, виконання домашнього завдання, опанування інформації за до­помогою технічних засобів навчання або наочності. Для економії часу на уроці і для досягнення максимального ефекту уроку можна давати інформацію для попереднього домашнього вивчення. На самому уроці вчитель може ще раз звернути на неї увагу, особливо на практичні поради, якщо необхідно, прокоменту­вати терміни або організувати невеличке опитування. Ця частина уроку займає близько 10—15 % часу. Роз­глянемо проведення її на прикладах.

Вправа «Мікрофон».

Урок читання, 2-й клас.

Тема. Усна народна творчість. Малі фольклорні форми.

Завдання: згадати й прочитати напам'ять одну з малих фольклорних форм.

Передаючи символічний «мікрофон», охочі вислов­люються швидко, чітко, не обговорюючи інших по­відомлень і не перебиваючи один одного.

Технологія «Робота в парах».

Урок математики, 3-й клас.

Тема. Задачі на різницеве і кратне порівняння.

Учитель готує картки з двома задачами різних ти­пів. Роздавши кожній парі по дві однакові картки, він пропонує за хвилину ознайомитися із завданням і об­міркувати свій висновок. За сигналом учителя упро­довж 30 с учні висловлюються вголос. Ще півхвилини вони узгоджують думки й визначаються, хто вислов­люватиметься перед класом. Представник пари ро­бить висновок про те, чим схожі й чим відрізняються подані задачі. Решта учнів, у разі потреби, доповнює. Весь клас робить висновок, що різницеве порівнян­ня показує, «на скільки» більша чи менша одна ве­личина від іншої, а кратне — «у скільки разів» вони відрізняються.

Технічні засоби навчання на цьому етапі уроку особливо ефективні під час вивчення курсу природо­знавства у всіх чотирьох класах.

Урок природознавства, 4-й клас.

Тема. Обертання Землі навколо Сонця. Зміна пір року.

Демонструється фільм «Де живуть Зима і Літо».

 

ІНТЕРАКТИВНА ВПРАВА

Інтерактивна вправа — центральна частина занят­тя, яка має займати близько 50—60 % часу, її мета — засвоєння навчального матеріалу, досягнення результатів уроку. Обов'язковою є така послідовність і ре­гламент проведення інтерактивної вправи:

1.  Інструктування (2—3 хвилини).

2.  Об'єднання в групи або розподіл ролей (1—2 хвилини).

3.  Виконання завдання, де вчитель виступає як організатор, помічник, ведучий дискусії (5—15 хви­лин).

4.  Презентація результатів виконання вправи (З— 15 хвилин).

Рефлексія результатів учнями, що є природним і найважливішим компонентом інтерактивного на­вчання.

Рефлексія здійснюється в різних формах: як ін­дивідуальна робота, робота в парах, групах, дискусія. Вона застосовується після найважливіших інтерак­тивних вправ, після уроку, після закінчення певного етапу навчання.

На четвертому етапі інтерактивного уроку в по­чатковій школі можна застосувати такі інтерактив­ні вправи.

Технологія «Ажурна пилка».

Українська мова, 3-й клас.

Тема. Рід іменників.

Учитель розділяє клас на 4 домашні групи. Завдан­ня: опрацювати вдома кожну групу іменників (група іменників чоловічого роду, жіночого роду, середньо­го роду, іменники у множині).

У класі учасники домашніх груп об'єднуються у так звані експертні групи, де представники кожної з них пояснюють засвоєний матеріал іншим і таким чином самі набувають нових знань.

Учасники експертних груп повертаються в домашні групи й діляться знаннями, отриманими в експертних групах, з іншими учнями цієї групи.

Клас об'єднується в загальне коло для підбиття підсумків уроку. Таким чином усі учні оволодівають розумінням принципу поділу іменників за родовими ознаками.

Технологія «Займи позицію».

Урок читання, 3-й клас.

Тема. Вавилонська вежа.

Організаційна підготовка — 2 хвилини.

Учитель дає можливість пригадати, що «Вавилон­ська вежа» — це біблійна легенда. З цієї легенди іс­торично склалися різні висновки:

- різноманітність мов на землі;

- могутність Вавилонської держави;

- міцність віри в Бога;

- неминуче покарання за людську погорду. Завдання цього уроку — проаналізувати ці виснов­ки і, можливо, дійти до єдиної думки.

На протилежних стінах класу розміщено 3 пла­кати.

«Вавилонська вежа» — легенда про виникнення різних мов.

«Вавилонська вежа» — легенда про погорду як най­більший людський гріх.

«Вавилонська вежа» — легенда-згадка цро часи, коли на землі панував мир, вселюдське розуміння і злагода.

Діти, займаючи певну позицію, утворюють групи. З хвилини обговорюють свій вибір у групах.

2—4 учні від кожної групи обґрунтовують свою думку, цитуючи твір. У процесі обговорення допус­кається перехід до іншої групи, а в результаті обговорення весь клас може дійти єдиної думки або так і залишитися на різних позиціях.

Технологія «Ситуативне моделювання. Гра-експромт «Пожежа».

Урок природознавства, 3-й клас.

Тема. Ланцюг живлення.

Клас ділиться на групи з умовними ролями в кожній:

-  «Рослини» (дерева, пшениця, квіти-волошки);

-  «Рослиноїдні тварини» (ховрах, грак, заєць);

-  «Хижі тварини» (їжак, вовк, лисиця).

Діти з «Новин телебачення» отримують інформа­цію про пожежу та її наслідки для сільського госпо­дарства регіону й починають «реагувати на повідо­млення», виконуючи свої ролі.

Потім збираються в свої групи й вирішують про­блему.

Після обговорення ситуації виходять з ролей:

- Як ви почувалися в тій чи іншій ролі?

-  Що подобалося під час гри, що ні?

- Чи бували ви самі в подібній ситуації?

- Чи була вирішена проблема? Чому? Як?

- Яку іншу лінію поведінки можна було б виро­бити?

- Яким чином цей досвід може вплинути на ваше подальше життя?

Технологія «Метод «Прес».

Українська мова, 4-й клас.

Тема. Однорідні члени речення.

Чотири пари працюють одночасно. Перед кожною стоїть завдання відповідати на поставлене запитання виключно за поданим кліше:

1-ша пара — «Я вважаю, що...»

2-га пара — «...тому, що...»

3-тя пара — «...наприклад...»

4-та пара — «Таким чином...»

Отже, міркування набуває такого вигляду:

- Я вважаю, що ці члени речення є однорідними, тому що вони відповідають на одне й те саме питання й залежать від одного й того ж слова.

Технологія «Два — чотири — всі разом».

Урок природознавства, 3-й клас.

Тема. Вода. Властивості води. Підсумковий урок.

Пари отримують завдання: сформулювати запитання-відповіді, які б розкривали зміст основних по­нять, положень, законів розділу «Вода», і розташува­ти їх у логічній послідовності, обов'язково дійшов­ши згоди.

Пари об'єднуються в четвірки. Завдання: порів­няти результати попередньої роботи, побудувавши спільно логічну послідовність запитань з розділу, дійшовши згоди.

Кожна четвірка повинна сформулювати одне запитання-відповідь, яке відображає основний зміст роз­ділу, записати його на дошці.

Працює весь клас, діти вилучають «слабкі ланки», залишаючи основні.

Технологія «Акваріум».

Урок математичної логіки, 4-й клас.

Інколи існує кілька шляхів розв'язання логічної за­дачі, тому клас ділиться на 2—4 групи. Одна з груп сі­дає в центрі класу й утворює своє маленьке коло. Учас­ники цієї групи обговорюють свій варіант розв'язання задачі, використовуючи метод дискусії (3—5 хвилин). Інші учні класу слухають, не втручаючись у хід обгово­рення. Потім кожна група, по черзі займаючи місця в центрі класу, пропонує свій варіант розв'язання задачі. Обирається найбільш раціональний варіант.

 

ПІДБИТТЯ ПІДСУМКІВ (РЕФЛЕКСІЯ)

Методика проведення рефлексії на уроці містить наступні етапи.

1.  Припинення діяльності (з можливістю продо­вження роботи).

2.  Відновлення послідовності виконаних дій (на­віть незначних).

3.  Вивчення відтвореної послідовності дій з точки зору їх ефективності, продуктивності, відповідності поставленим завданням.

4.  Виявлення і формулювання результатів реф­лексії:

  предметна продукція діяльності (ідеї, пропози­ції, закономірності, відповіді на запитання);

  способи, які використовувалися чи створюва­лися в ході діяльності;

  гіпотези щодо майбутньої діяльності. Рефлексія може подаватися у вигляді малюнків, схем, графіків.

Технологія проведення підсумкового етапу.

І стадія:

- використовуйте відкриті запитання: як?, чому?, що?;

-  виражайте почуття;

- наполягайте на описовому характері коментарів;

-  говоріть про реально зроблене.

ІІ стадія:

- запитуйте про причини: чому?, як?, хто?;

-  заглибтеся у відповіді: чому його немає?, що було б, якби?;

- шукайте альтернативні теорії;

- доберіть інші приклади;

-  наведіть думки незалежних експертів.

ІІІ стадія:

-  домагайтеся, щоб учні взяли на себе зо­бов'язання щодо подальших дій.

Цей етап займає 20 % часу уроку.

Технологія «Дерево рішень».

Урок математики, 4-й клас.

Тема. Дія додавання. Закони додавання.

На дошці окремі аркуші паперу з написаними на них законами додавання й висновками з кожного. У центрі намальоване дерево.

Завдання 1. Обрати із запропонованих записів ті, які ви вважаєте «коренями» дерева, і ті, які ви вва­жаєте його «плодами». Відповідно розмістити картки під деревом і на його кроні.

Завдання 2. Обговорити свої дії в парах, дійти до суті дії додавання на прикладі натурального ряду чисел.

 

Урок читання, 3-й клас.

Тема. Вавилонська вежа.

Хід рефлексії.

1.  Вислуховування коротких коментарів спостері­гачів, які оцінюють аргументи, активність та дотри­мання правил проведення дискусій як групами, так і окремими учнями.

2.  Взаємооцінювання.

3.  Самооцінювання.

 

Урок української мови, 4-й клас.

Тема. Відмінки іменників.

І стадія:

-  З якими граматичними поняттями працювали на уроці?

- Скільки відмінків існує в українській мові?

-  Що ми враховуємо, коли визначаємо відмінок іменника?

-  Які питання ставляться до називного відмін­ка? Тощо.

ІІ стадія:

- Чому саме так назвали відмінки?

- Чому кличний відмінок не має питань?

- Які допоміжні дієслова застосовувались під час засвоєння відмінків?

- Де найчастіше зустрічаються іменники в клич­ному відмінку?

ІІІ стадія:

- Чи можна провідміняти іменник, не за­пам'ятавши назву відмінка, питання до нього?

-  Згідно з цим, що, на вашу думку, від вас ви­магають?

-  Де зустрічається правильне написання клич­ної форми?

Підсумовуючи всі етапи інтерактивного уроку, прой­шовши всіма його сходинками, починаєш розуміти всю глибину підходів до вдосконалення сучасного уро­ку. Адже суть інтерактивного навчання в тому, що на­вчальний процес відбувається за умови постійної актив­ної взаємодії всіх учнів. Це співнавчання, взаємонавчання, де учень і вчитель є рівноправними, рівнозначними суб'єктами процесу, розуміють, що вони роблять.

Інтерактивне навчання — це спеціальна форма ор­ганізації пізнавальної діяльності, яка має конкретну, передбачувану мету — створити комфортні умови, за яких кожен учень відчуває свою успішність, інтелек­туальну спроможність.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 


1
2