Харківська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів № 56

 

СМИТ
 
СМИТ
 
С
 
СМ
 
СМИТ
 
ЮНИСЕФ
 
SP
 
SP
 
 


Проблемне навчання - засіб активізації діяльності в учнів.

     Сьогодні школа як складна соціально-педагогічна система спрямовує зусилля  не на випуск освіченого та інформованого виконавця, готового для функціонування у певній соціальній галузі за стабільним алгоритмом дій, а на формування особистості, яка може вільно здобувати та опрацьовувати інформацію, оволодівати навичками ділового спілкування, орієнтуватися в заданій ситуації, самостійно приймати рішення, творчо мислити, мати здатність до самоорганізації та саморозвитку в умовах, що швидко змінюються. Протягом 5 років (2005-2010рр.) школа була експериментальним майданчиком регіонального рівня з проблеми «Педагогічне керівництво розвитком комунікативних здібностей учнів». Експеримент завершено, але педагоги школи постійно працюють над підвищенням своєї майстерності, опановуючи нові технології навчання залучаючи кожного учня до активної діяльності не як учасника навчально-виховного процесу, а як співучасника, для створення суб’єкт-суб’єктних  стосунків. (Реалізація Комплексно-цільової програми експерименту була свого часу  розкрита в моїх роботах надрукованих в журналі Директор школи №№41,42,43,44,45 за 2005-2006 рр.)

            Отже, у центрі навчально-виховного процесу має бути УЧЕНЬ. Все частіше ми, вчителі, почали зустрічати пасивних дітей, з небажанням навчатися, виконувати домашні завдання, взагалі йти до школи. У дітей в очах почав гаснути вогник - пізнання, допитливості, сподівання. Що може змінити цю ситуацію і перетворити навчання у захоплюючу подорож безмежною країною знань?

            Завдання вчителя — створювати такі умови для навчання, за яких ставлення учня до навчального матеріалу мало б перетворювальний характер, тобто знання, вміння і навички мають стати їх надбаннями. Адже знання, здобуті учнями самостійно, значно цінніші за будь-яку зовнішню інформацію, яка сприймається ними механічно. Домогтися мислительної активності учнів на своїх уроках я намагаюся шляхом організації проблемного навчання. 

             Внутрішня потреба і бажання удосконалити навчально-виховний процес спонукали мене до вивчення і впровадження інноваційних технологій педагогічної практики: диференціацію та індивідуалізацію навчання, проблемний підхід під час вивчення нового матеріалу, розвиток пізнавальної самостійності школярів. Я вважаю, що різноманітні форми проведення занять розвивають і виховують такі якості особистості: гнучкість, динамічність, дисциплінованість, ініціативність, лідерські здібності, навички міжособистісного спілкування, ораторські, організаторські здібності, відповідальність, самостійність, аналітичні здібності, ведення переговорів.

Для організації пізнавальної самостійності школярів необхідне використання елементів проблемного навчання, яке позитивно впливає на засвоєння всіх чотирьох компонентів змісту освіти (знання, вміння та навички, досвід творчої діяльності, ціннісні орієнтації) на кожному занятті. Елементи проблемного навчання мотивують учнів на самостійний пошук інформації, активізують мислення, а значить роблять знання не духовним, а особистісно-значущим надбанням. Вони дозволяють навчити дітей самостійно бачити проблему, формулювати її, знайти шляхи вирішення і вирішити її. Виходячи з того, що розвиток особистості учня, його інтелекту здійснюються лише в активній діяльності, постає питання про організацію такої діяльності. Зокрема є необхідним більш широке залучення активних методів навчання. Саме до таких методів відносять проблемне навчання.

    Проблемне навчання – це тип навчання, при якому викладач, систематично створюючи проблемні ситуації і організовуючи діяльність учнів з рішення навчальних проблем, забезпечує оптимальне поєднання їх самостійної пошукової діяльності з засвоєнням готових висновків науки.

       Проблемне навчання орієнтоване на формування та розвиток здатності до творчої діяльності і потреби в ній, воно спрямоване на те, щоб зробити учня  першовідкривачем, дослідником деяких посильних для нього проблем. В основі проблемного навчання

лежить особистісно-діяльнісний принцип організації процесу навчання, пріоритет пошукової навчально-пізнавальної діяльності учнів.

        Бачення виховання розумної, творчої, практичної, всебічнорозвиненої особистості спонукало мене до вибору проблеми: «Організація пізнавальної самостійності учнів через використання технології проблемного навчання на уроках математики»,

 

Подобається